Після руйнівної двохсотрічної війни гине мало не все населення Землі. Ті, кому все ж таки вдалося вижити, жертвуючи своєю особистою свободою,
створюють Єдину державу – оплот порядку та рівності. Засновники Єдиної
держави підкорили голод – нафтовою їжею, а кохання – рожевими талонами.
Все у цьому місті раціональне і математично вивірене. Місто майбутнього
обнесене Зеленою стіною, яка захищає його мешканців від хаосу
навколишнього ірраціонального світу, а будинки у місті нагадують матриці
зі скла, де кожен у своїй комірчині постійно знаходиться під наглядом
усіх.
Головний герой роману, інженер Д-503, щасливий жити посеред цього
досконалого математичного світу. Він починає свій щоденник як оду величі
Єдиній державі, однак його наміри швидко сходять нанівець… «Ми» Євґєнія
Замятіна – це безумовно одна з найкращих антиутопій 20-го століття, яка
сьогодні звучить особливо актуально.
Комментариев нет:
Отправить комментарий